Жизнь после свадьбы. Пара№3. Юлия и Андрей

Я часто вспоминаю именно эту свадьбу. Да и не только я. Даже сотрудники ресторана "Бабушкин сад",в  котором всё проходило, хотя у  них каждую неделю играется с десяток свадеб. Эта свадьба, действительно, была особенной! Это не означает, что в своей работе я отношусь к кому-то из заказчиков более или менее ответственно. Просто в   случае именно с  этой парой к профессиональному подходу в организации и проведении свадьбы добавилось некое абсолютное человеческое понимание. Потрясающая история любви, достойная сюжета кинофильма (в общем-то так оно и  получилось, потому что в  качестве сюжетной канвы винтажной свадьбы были использованы мотивы фильма "Дневник памяти"). К тому же, сами ребята - очень креативные. Андрей увлекается фотографией, Юля - декором.  И я знаю, что сейчас их увлечения переросли из хобби в семейный бизнес.
Лично для меня на этой свадьбе самыми яркими были 2 момента. Первый - когда в  финале церемонии, которую я же и вела, я не смогла сдержать слёз. Потому что их не сдерживали ни жених, ни невеста. И гости после этого ещё громче аплодировали. Церемония была неимоверно красивая и искренняя. А второй момент - когда в разгар дискотеки один из операторов, услышав песню "Файне місто Тернопіль" положил камеру - и пошёл танцевать. Он просто не смог устоять на месте - настолько было весело! А вообще, на этой свадьбе много чего было хорошего и особенного. Теперьь длагаю узнать. как сложиластжизнь после свадьбы для такой особенной пары.
Знакомьтесь - Юля и Андрей, жизнь после свадьбы - около 2 лет.

Сообщаю. что проект "Жизнь после свадьбы" реализовали:
Идея - Юлия Гаврилова http://gavrilova.com.ua/
Фотограф - Игорь Земан http://www.seemannigor.com/
Визаж - Юлия Войтехова http://julia-vizaj.com/

1.     

  Як давно ви були знайомі на момент весілля?

9 років. Спочатку ми навчались в одному університеті, і на останньому році навчання жили в сусідніх кімнатах гуртожитку. Тобто 9 років не пройшли пліч о пліч J Ми зустрічались трошки більше двох з половиною років півроку в студентські часи, поки не роз’їхались по закордонам. Далі була тривала перерва у стосунках.  І  потім ми знову знайшли одне одного і ще два роки зустрічалися до весілля.

2.       Як довго готувалися до весілля? Хто з вас двох більше займався підготовкою?

ЮЛЯ До весілля ми готувались півроку. Андрій зробив мені пропозицію в березні, а в вересні ми вже одружились. Готуватись розпочали майже відразу. Більша частина підготовки лягла на мої плечі J, але Андрій допомагав у всьому.

            В якому форматі провели медовий місяць? Можете щось підказати майбутнім молодятам?

Так як підготовку і витрати на весілля ми з Андрієм вирішили взяли лише на себе, то ми мали 2 варіанти: маленька вечірка та медовий місяць в Бразилії  або лише казкове весілля J Ми вибрали другий варіант, і всі свої фінанси та відпустку витратили на підготовку та святкування. Тому медового місяця у нас не було. Ми про це жодного разу не пошкодували, так як у нас було ідеальне весілля, саме таке, яким ми хотіли його бачити. А от привід відвідати Бразилію у нас ще знайдеться J

Але майбутнім молодятам ми б таки порадили не пропускати свого медового місяця, якщо є така можливість!

4.       Що ви можете порадити майбутнім молодятам? Про що обов'язково слід подбати у процесі підготовки, а чого категорично не можна робити?

Якщо Ви хочете організувати справжнє свято, то почніть підготовку завчасно, або ж зверніться за допомогою до спеціалістів, які Вам в цьому допоможуть. Організація весілля – це дуже клопітка праця, яка вимагає багато часу. Реально оцінюйте свої можливості! Ми з Андрієм все робили самостійно,  і тому ми працювати над весіллям в шаленому темпі. Багато речей не можливо зробити завчасно, тому в останній тиждень перед весіллям Юлі  доводилось щодня просинатись о шостій та лягати далеко за північ. ЮЛЯ За 2 дні до весілля в мене закінчились сили, і організм вирішив взяти тайм-аут і впасти в ліжко з температурою 38,6. Щоб протриматись на власному весіллі на ногах, мені довелось в ніч перед весіллям пролежати під крапельницею…

Тому найважливіша наша порада – відпочиньте перед весіллям! Це Ваш день, який буває раз в житті. І ним потрібно насолодитись по-справжньому!
 Незважаючи на Юлін фізичний стан та температуру, наше весілля стало найкращим днем нашого життя: найяскравішим, найемоційнішим та найрадіснішим. Але думаємо, що без такої кількості ліків в крові, могло б бути ще краще J 

Ще одна важлива порада: не економте на весільному ведучому, бо саме він задасть

атмосферу Вашого свята, та на фотографі/ відео операторі. Весільний день промине дуже швидко, а з Вами залишаться тільки спогади. Але вони спливатимуть набагато яскравіше у вашій голові, якщо Ви переглядатимете чудові фотографії та відео. І лише таким чином Ви зможете поділитись своїми спогадами з тими, кому не довелось відсвяткувати цей день з Вами, наприклад з Вашими дітками J

І головна порада – категорично заборонено перейматись в день весілля по дрібницях та сваритись з Вашою половинкою! Як би ідеально Ви все не спланували, завжди трапиться щось непередбачуване. Але це ніяким чином не повинно вплинути на Ваш настрій! Це Ваш день, єдиний і неповторний. Насолоджуйтесь ним, Вашим коханням і компанією Ваших найрідніших!

 Пам'ятаєте ви той момент, коли ви відчули "ось воно, відбулося!"? Що ви теперь не просто наречені, а   чоловік і дружина?

Юля: Ні, такого після-весільного ефекту я і досі не відчула. Наші відносини не змінились. І це мене безмежно радує J Всі подруги запитували: "Як змінилось життя після весілля?" Але справа в тому, що воно ніяк не змінилось. Коли ми закохались один в одного, Андрій був в Америці. І після його повернення ми з першого дня почали жити разом і будувати нашу сім’ю. Тому одруження ніяких змін не принесло. Ну, хіба що на моєму пальці стало одним камінцем більше J
Андрій: З першого дня, як ми почали жити разом, по поверненню в Україну.

        Чи відбулися після весілля якісь зміни в характері кожного з вас? 

ЮЛЯ Особливих змін ні за Андрієм, ні за собою я не помітила. У нас ще немає діток (ми поки розводимо тільки котів J), тому стиль нашого життя і наше ставлення до нього ніяк не змінились.
АНДРІЙ Думаю, ми поступово змінюємось, так як кожна людина весь час перебуває в процесі трансформації. Але це відбувається непомітно.

         Що взагалі змінилося у вашому житті після весілля?

Після нашого весілля до нас почали звертатись

 Букет для лавандового весілля, створений Юлею,
фото - Андрія

знайомі знайомих за допомогою в організації різних заходів (вони бачили наші весільні фотографії та чули відгуки). Юлі завжди це подобалось, тому вона з радістю за це взялась. але не вистачало певних знать, тож закінчила курси флористики та організувала власну агенцію Joli Decor http://joli-decor.com.ua/. Так, як Андрій фотограф, то у нас вийшов гарний тандем: я декорую заходи, а він їх фотографує J http://www.andriiprots.com/

P.s. Ми завели третього кота J

8.       Не секрет, що конфліктні ситуації можуть виникнути в будь-якої пари. Як вам вдається їх вирішувати?

Взагалі ми з Андрієм неконфліктні особистості. Хоч Юля й запальна, але швидко відхідлива, плюс ми обидва дуже терплячі. Тому будь-яка сварка у нас закінчується через 10 хвилин після свого початку. У нас не буває таких ситуацій, щоб ми ображались один на одного чи не розмовляли днями.

Один дуже розумний психоаналітик сказав, що кохання – це те, наскільки ми здатні витерпіти іншу людину. Все інше – це закоханість, потяг, симпатія… Тому порада від нас: терпіння та взаєморозуміння! А також розмовляйте один з одним про все, що Вас хвилює. Не надійтесь, що людина напроти Вас навчиться читати Ваші думки. А ще навчіться не тільки слухати, а й чути! Без цих навичків - ніяк.

9.       Чи часто доводиться чимось поступатися другій половині? 

ЮЛЯ Йти на поступки не завжди просто, але потрібно. Іноді у подружжя можуть бути різні погляди на одні й ті самі речі, і тому колись комусь доводиться йти на поступки, щоб догодити іншому. Найкращий варіант в таких випадках – знайти компроміс, який би хоча б частково влаштував обидві сторони. Постійно жертвуючи своїми інтересами можна з часом втратити себе самого. А не варто забувати, що саме такого/таку Вас колись покохали.
АНДРІЙ Дуже тонка штука, ці компроміси. Вміння іти на поступки, з однієї сторони, та вміти настояти на своєму, з іншої, на мою думку, є однією з основних складових сімейного благополуччя.  Як на мене, з цим у нас повний порядок.

1     Чи згодні ви з тим твердженням, що перший рік спільного життя - один з найскладніших?

В основному це так і є, тому що в перший рік сумісного життя (не обов’язково після шлюбу) люди пізнають один одного в побуті, вчаться впускати іншу людину на власну територію, перебудовуючи її на спільну, притираються один до одного, а це непросто J 
Хоча у нашому випадку такого не було, тому що ми дуже схожі: виросли на одних фільмах, слухаємо однакову музику, читаємо одні книжки. У нас спільні захоплення і друзі, а тепер ще й сім’я. У нас ніколи не виникало проблем з тим, хто готує вечерю. Хто перший прийшов додому, той і готує. Хто не готує – миє посуд. Наші відносини з самого початку були побудовані по принципу рівноправ’я і нам обом так комфортно.

1     Коли ви познайомилися з батьками вашої другої половинки? Чи можете поділитися якимись тонкощами у  побудові стосунків із новими родичами? 

ЮЛЯ Так, до весілля ми були близько знайомі з сім’ями один одного. Більше того,моя мама бачила в Андрієві ідеального зятя ще задовго до того, як я змогла навіть подумати про те, що ми колись будемо разом J

Що б я порадила: по-перше, будьте самі собою. Ігри в ідеального зятя/ ідеальну невістку ніколи не приносять бажаного результату. Якщо Вас щиро кохає Ваша половинка, то полюблять і його батьки. Або хоча б перетерплять J Батьки завжди бажають щастя своїм дітям, і якщо Ви робите їхню дитину щасливою, більшого щастя уявити тяжко.

По-друге: поважайте батьків свого партнера! Якими б різними у Вас не були погляди на життя і цінності, не поважаючи батьків своєї коханою людини, Ви завжди робитимете їй боляче. І дайте їй зрозуміти, що ніякі незгоди і непорозуміння з батьками не вплинуть на Ваше кохання та відносини.

По-третє: ніколи не живіть разом з батьками! Якби тяжко не було, знайдіть можливість жити окремо. Ви будуєте нову сім’ю, з новими законами і правилами, їх ніколи не вдасться впровадити на території іншої сім’ї. Ваша нова «маленька незалежність» повинна стояти на власних ногах. В іншому випадку – Вам зарано будувати сім’ю.
АНДРІЙ З самого початку в нас налагодився зв’язок. Я, звичайно, хвилювався при зустрычах, але, як вже сказала Юля, варто бути собою і все встає на свої місця. Порада від мене: правильно розставляйте пріоритети в стосунках, тобто не нехтуйте інтересами дружини/чоловіка аби вгодити батькам чи навпаки.

1     Ваші найближчі сімейні плани?

Машину ми вже придбали, будуємо під Києвом будинок, три коти мурличуть щоночі у нас під боком J

А якщо більш серйозно, то з кінця минулого року стало дуже тяжко щось планувати, бо життя в нашій країні набрало дуже неочікуваних обертів. І коли за вікном війна, тяжко зібратись до купки і планувати навіть завтрашній день, не те щоб післязавтрашній. Але якщо відключитись від теми №1 для всіх українців, і повернутись до особистого, то першочерговим планом у нас є розвиток власного бізнесу, щоб отримувати від нього не лише задоволення, а й стабільний дохід.  І як тільки ми з цим справимось та стане спокійно за вікном, то візьмемось за поповнення. Ми двоє дуже хочемо діток, тому, цей план теж будемо втілювати з часом в життя J

Може, у вас виникала думка повторити власне весілля? І якби була можливість повернутися  у день весілля, щоб ви хотіли змінити?

Так! І якщо все благо, то на якусь річницю ми повторимо обітниці в колі рідних та друзів.

Звичайно, час йде, весільна індустрія розвивається, і те, що 2 роки тому було цікавим, сьогодні здається банальним. 

ЮЛЯ На той день я б нічого не міняла, бо наше весілля було ідеальним. Звичайно, що були деякі нюанси: торт привезли іншого кольору, букет був зовсім не схожий на той, що я замовила, в мене уплив весь макіяж ще до церемонії…Але це такі дрібниці, які ніяк не вплинули на загальну картину. Ми були настільки щасливими, що зараз тяжко уявити, що могло б бути ще краще. Єдине, що б ми зараз змінила, це взяла більше помічників, щоб мати час на сон та не звалитись з температурою перед весіллям. Хоча навіть вона не

завадила насолодитись цим днем та літати на крилах щастя. Можливо наркотичні складові Юліних ліків навіть допомогли J
  Яку настанову можете дати тим, хто лише планує одружитися? Як то воно - жити після весілля?J

Сім’я – це найкраще та найважливіше, що може трапитись в житті людини. Тяжко уявити, що може бути краще, ніж просинатись щоранку в обіймах коханої людини та будувати з нею спільне майбутнє. Але сім’я – це також велика відповідальність, і не варто спішити, якщо Ви до цього не готові. Одружуватись заради самого факту «бути одруженим», чи тому, що вже час – це величезна помилка.

В материале использованы фото свадебного фотографа Виталия Ухова  http://lovelylace.com.ua/